Видавнича етика

Етика редакційно-видавничої діяльності журналу "Метеорологія. Гідрологія. Моніторинг довкілля" ґрунтується на загальнолюдських моральних принципах, які мають застосовуватися в науково-редакційному процесі. Ключові моменти цієї етики полягають у підтримці етичних норм під час врегулювання відносин між усіма учасниками процесу – авторами, редакційною колегією, редакторами та рецензентами.

Редакційна колегія журналу "Метеорологія. Гідрологія. Моніторинг довкілля" підтримує політику видавництва Elsevier (Publishing Ethics), спрямовану на відповідність даного видання принципам видавничої етики та керується положеннями Комітету з видавничої етики https://publicationethics.org/

Нормативно-правове забезпечення впровадження принципів академічної доброчесності в сфері видавничої діяльності в Україні складається із:

• Цивільного кодексу (ЦК) України, де визначено положення щодо об’єктів та суб’єктів авторського права, виникнення авторського права, особистих немайнових та майнових прав автора, використання твору, строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір тощо
• Закону України "Про авторське право і суміжні права", який закріпив спеціальні норми стосовно: суб’єктів та об’єктів авторського права, охорони авторського права на частину твору, виникнення і здійснення авторського права, презумпції авторства, немайнових та майнових прав автора, службових творів, авторського права на збірники та інші складені твори
• Закону України «Про освіту»; спеціальних законів України «Про вищу освіту», «Про професійну освіту» та «Про загальну середню освіту» - де наводиться визначення академічної доброчесності та перераховуються випадки, пов’язані з її порушенням
• Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», який визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
• Нормативних актів Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, що мають у сфері свого підпорядкування наукові установи;
• Статуту та інших внутрішніх нормативних документів УКРАЇНСЬКОГО ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ.

Академічна доброчесність (Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text) - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники під час провадження наукової діяльності з метою забезпечення довіри до результатів наукових досягнень.

Дотримання академічної доброчесності передбачає:

авторами

• об’єктивне оцінювання результатів власних досліджень;
• подання в роботі, що висвітлює оригінальні дослідження, лише власних наукових результатів (не стосується оглядових статей та статей типу "гіпотеза і теорія");
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну наукову діяльність;
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей, отриманих іншими авторами;
• на розсуд авторів, висловлювання подяки співробітникам, керівникам, науковцям, експертам, які безпосередньо не приймали участі у написанні статті, проте забезпечили: виконання лабораторних аналітичних робіт, польових досліджень, вимірювань та спостережень, фінансову та організаційну підтримку, матеріально-технічну базу для досліджень; надали попередню експертну оцінку або корисні поради щодо змісту статті, тощо;

рецензентами

• дотримання основних принципів, задекларованих у меті видання: науковості, об’єктивності та професіоналізму;
• об’єктивне оцінювання результатів;
• "сліпе" рецензування двома незалежними рецензентами з різних установ;
• неупереджену, по можливості об'єктивну, оцінку наданої на розгляд статті;
• самокритичне ставлення до власної компетенції стосовно питань, які розглядаються в статті та відмову від оцінювання статті в разі, якщо робота лежить за межами фахової компетенції рецензента;
• надання не лише зауважень щодо неприйнятності окремих положень та/або загальної ідеї статті, але і обґрунтованих пояснень таких рішень та порад щодо покращення змісту (доповнень, скорочень) та виправлення помилок;

членами редакційної колегії

• залучення до рецензування статей,
• перевірку всіх поданих статей на антиплагіат;
• у випадку першого, можливо несвідомого порушення академічної доброчесності за іншими позиціями із наведеного вище переліку стаття, за рішенням редколегії, може бути відхилена від публікації. У випадку повторного порушення автор (автори) позбавляється права на публікацію у часописі на 5 років;

в разі отримання однієї позитивної та однієї негативної рецензії редколегія зобов'язана направити статтю на рецензування третьому рецензенту;

прийняття лише колегіальних рішень (на засіданні редакційної ради) щодо остаточного відхилення статті або запровадження санкцій щодо порушників академічної доброчесності.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворення опублікованих текстів інших авторів без зазначення авторства;
• при перевищенні допустимого рівня академічного плагіату (більше 15%) та самоплагіату (більше 20%) автору буде запропоновано переробити статтю, або, у випадку колегіального рішення редакційної ради, стаття може бути відхилена;
• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в наукових дослідженнях;
• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються наукових досліджень;
• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної наукової діяльності чи організації освітнього процесу;
• необ’єктивне оцінювання - свідоме необ’єктивне оцінювання рукописів;
• створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження оцінювання рукопису;
• вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на процес оцінювання рукопису.

Процедура розгляду скарг щодо порушення академічної доброчесності та публікаційної етики

Анонімні скарги із звинуваченнями у недоброчесності або скарги, що не містять підтверджувальних матеріалів редколегією не розглядаються.

У випадку надходження ідентифікованої скарги щодо неякісно виконаних досліджень, запозичень або привласнення чужих результатів в опублікованій в журналі статті, редакційний комітет (головний редактор із заступниками) створює комісію з відповідних фахівців (2-3 члени редколегії), які детально вивчають правомірність претензій, перш за все перевіряючи чи була проведена перевірка на плагіат в системі «Антиплагіат», чи були призначені достатньо фахові рецензенти, чи мають автори (автор) безпосереднє відношення до опублікованих результатів. Автору скарги відразу надсилається підтвердження про отримання його листа. Також йому може бути направлений запит на матеріали, що підтверджують його претензії.

Якщо скарга (звинувачення) виявляється безпідставною, редакційний комітет направляє автору скарги коротке спростування з відмовою у подальшому розгляді.

Якщо ж виявляється, що претензії правомірні, то в першу чергу відповідальність несе автор (автори) публікації, оскільки він повинен був ознайомитись із правилами подачі статей, де зазначено, що подаються для публікації лише оригінальні матеріали. Автор статті повинен надати обґрунтоване письмове пояснення адресоване автору скарги.

Якщо після цього автор скарги та автор статті не знаходять згоди, комісія, на підставі вивчення предмету скарги та надісланих доказів, накладає санкції на автора статті у вигляді позбавлення права подальшої співпраці з журналом (як автора і незалежного рецензента) а також відповідного повідомлення за місцем його роботи.

Якщо з’ясовується, що недостатньо уважним був рецензент, він також може бути відсторонений від подальшої співпраці з журналом.

Після цього в найближчому номері журналу повинно бути опубліковане роз’яснення щодо виявленої недоброчесності.

Якщо заявник не згоден із рішенням, він може подати апеляцію протягом 14 днів. Остаточне рішення ухвалює головний редактор спільно з незалежними членами редколегії.

Редакція гарантує конфіденційність, неупередженість і документування всіх етапів розгляду.

Порядок відкликання опублікованих статей

Редакційна колегія журналу «Метеорологія. Гідрологія. Моніторинг довкілля» може відкликати (ретрактувати) статтю у разі виявлення суттєвих порушень етичних норм, академічної доброчесності або свідомого висвітлення авторами недостовірної інформації.

Ретракція може бути застосована у випадках:

• фальсифікації чи фабрикації даних;
• плагіату або некоректного цитування;
• серйозних недоліків у методології або помилкових висновків;
• порушень авторських прав або етичних норм публікації.

Ретракцію можуть ініціювати члени редакційної колегії, автор статті або третя сторона. Редакційна колегія перевіряє обставини і збирає пояснення від авторів та, за необхідності, від незалежних експертів. Якщо підстави є безумовними і підтвердженими, редколегія ухвалює рішення про відкликання статті. Рішення проводиться протоколом засідання редколегії. В ньому зазначаються причини ретракції та дата її застосування. Інформація про ретракцію публікується на сайті журналу – на сторінці відкликаної статті, зберігаючи її доступною для обліку та можливої апеляції.

Політика щодо використання штучного інтелекту та технологій з підтримкою ШІ

Редакційна колегія журналу «Метеорологія. Гідрологія. Моніторинг довкілля» усвідомлює невідворотність використання штучного інтелекту (ШІ) в наукових дослідженнях, зокрема під час: пошуку публікацій за напрямком досліджень та формування списку літератури; перевірки рукописів щодо граматики, правильності дефініцій, авторських трактувань відомих понять тощо; проведення базового аналізу даних або їх статистичної обробки.

Проте редколегія журналу висуває кілька вимог та обмежень щодо використання ШІ, а саме:

• автори зобов’язані робити в тексті ремарку про те, що використано ШІ або супутні технології при створенні тексту, під час аналізу даних або для підготовки зображень;
• забороняється використання ШІ для несанкціонованого копіювання чужих робіт; генерації неправдивих даних; створення матеріалів без забезпечення реальними результатами польових, лабораторних, експериментальних досліджень.

Редакція залишає за собою право перевіряти рукописи на наявність ознак несумлінного або надмірного використання ШІ та приймати рішення щодо виправлення або відхилення статті.

Дотримання принципів та рекомендацій COPE, WAME, DORA, ICMJE

У своїй діяльності редакція журналу дотримується принципів, задекларованих в рекомендаціях міжнародних комітетів та асоціацій:

COPE (Committee on Publication Ethics):

• застосування етичних стандартів до публікацій журналу;
• дотримання академічної доброчесності (уникнення плагіату, фальсифікацій, подвійних публікацій);
• робота зі скаргами та апеляціями за відкритою процедурою;
• забезпечення прозорості в процесах подання, рецензування (крім завчасного розголошення прізвищ рецензентів) та публікації статей;
• чітка процедура ретракції (відкликання статей), виправлень і повідомлень про помилки.

WAME (World Association of Medical Editors):

• дотримання редакційної незалежності, неупередженості та політики конфіденційності;
• уникнення конфлікту інтересів під час призначення рецензентів;
• подвійне сліпе рецензування;
• забезпечення об’єктивного і справедливого експертного оцінювання з боку рецензентів;
• сприяння публікаціям аспірантів та молодих дослідників на початковому етапі кар’єри.

DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment):

• оцінювання наукового рівня статті за результатами та новизною, а не за прізвищем, статусом або регаліями автора
(для забезпечення цього автори не повинні надавати свої бібліометричні показники (імпакт-фактор, h-індекс) крім ORCID;
• підтримка публікацій, що містять новітні експериментальні дані;
• публікація статей, присвячених міждисциплінарним, комплексним дослідженням.

ICMJE (International Committee of Medical Journal Editors)

• застосування строгих критеріїв авторства: обов’язковий істотний внесок в роботу над статтею, запобігання «почесному» авторству;
• забезпечення відкритості даних та їх збереження.

Інші сучасні принципи (Open Science, Plan S, FAIR Data)

• Open Access: сприяння відкритому доступу до наукових результатів.
• Plan S: підтримка політики публікацій у відкритих журналах та архівах.

Дотримання цих принципів гарантує довіру до наукових результатів та відповідність міжнародним вимогам.