Видавнича етика

Етика редакційно-видавничої діяльності журналу "Метеорологія. Гідрологія. Моніторинг довкілля" ґрунтується на загальнолюдських моральних принципах, які мають застосовуватися в науково-редакційному процесі. Ключові моменти цієї етики полягають у підтримці етичних норм під час врегулювання відносин між усіма учасниками процесу – авторами, редакційною колегією, редакторами та рецензентами.

Редакційна колегія журналу "Метеорологія. Гідрологія. Моніторинг довкілля" підтримує політику видавництва Elsevier (Publishing Ethics), спрямовану на відповідність даного видання принципам видавничої етики та керується положеннями Комітету з видавничої етики https://publicationethics.org/

Нормативно-правове забезпечення впровадження принципів академічної доброчесності в сфері видавничої діяльності в Україні складається із:

• Цивільного кодексу (ЦК) України, де визначено положення щодо об’єктів та суб’єктів авторського права, виникнення авторського права, особистих немайнових та майнових прав автора, використання твору, строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір тощо
• Закону України "Про авторське право і суміжні права", який закріпив спеціальні норми стосовно: суб’єктів та об’єктів авторського права, охорони авторського права на частину твору, виникнення і здійснення авторського права, презумпції авторства, немайнових та майнових прав автора, службових творів, авторського права на збірники та інші складені твори
• Закону України «Про освіту»; спеціальних законів України «Про вищу освіту», «Про професійну освіту» та «Про загальну середню освіту» - де наводиться визначення академічної доброчесності та перераховуються випадки, пов’язані з її порушенням
• Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», який визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
• Нормативних актів Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, що мають у сфері свого підпорядкування наукові установи;
• Статуту та інших внутрішніх нормативних документів УКРАЇНСЬКОГО ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ.

Академічна доброчесність (Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text) - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники під час провадження наукової діяльності з метою забезпечення довіри до результатів наукових досягнень.

Дотримання академічної доброчесності передбачає:

авторами

• об’єктивне оцінювання результатів власних досліджень;
• подання в роботі, що висвітлює оригінальні дослідження, лише власних наукових результатів (не стосується оглядових статей та статей типу "гіпотеза і теорія");
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну наукову діяльність;
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей, отриманих іншими авторами;
• на розсуд авторів, висловлювання подяки співробітникам, керівникам, науковцям, експертам, які безпосередньо не приймали участі у написанні статті, проте забезпечили: виконання лабораторних аналітичних робіт, польових досліджень, вимірювань та спостережень, фінансову та організаційну підтримку, матеріально-технічну базу для досліджень; надали попередню експертну оцінку або корисні поради щодо змісту статті, тощо;

рецензентами

• дотримання основних принципів, задекларованих у меті видання: науковості, об’єктивності та професіоналізму;
• об’єктивне оцінювання результатів;
• "сліпе" рецензування двома незалежними рецензентами з різних установ;
• неупереджену, по можливості об'єктивну, оцінку наданої на розгляд статті;
• самокритичне ставлення до власної компетенції стосовно питань, які розглядаються в статті та відмову від оцінювання статті в разі, якщо робота лежить за межами фахової компетенції рецензента;
• надання не лише зауважень щодо неприйнятності окремих положень та/або загальної ідеї статті, але і обґрунтованих пояснень таких рішень та порад щодо покращення змісту (доповнень, скорочень) та виправлення помилок;

членами редакційної колегії

• залучення до рецензування статей,
• перевірку всіх поданих статей на антиплагіат;
• у випадку першого, можливо несвідомого порушення академічної доброчесності за іншими позиціями із наведеного вище переліку стаття, за рішенням редколегії, може бути відхилена від публікації. У випадку повторного порушення автор (автори) позбавляється права на публікацію у часописі на 5 років;

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворення опублікованих текстів інших авторів без зазначення авторства;
• при перевищенні допустимого рівня академічного плагіату (більше 15%) та самоплагіату (більше 20%) автору буде запропоновано переробити статтю, або, у випадку колегіального рішення редакційної ради, стаття може бути відхилена;
• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в наукових дослідженнях;
• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються наукових досліджень;
• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної наукової діяльності чи організації освітнього процесу;
• необ’єктивне оцінювання - свідоме необ’єктивне оцінювання рукописів;
• створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження оцінювання рукопису;
• вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на процес оцінювання рукопису.